Свято до Міжнародного дня рідної мови

"Розквітай же, рідна українська мово!"

Згорають очі слів, згорають слів повіки.
Та є слова, що рвуть байдужий рот.
Це наше слово. Жить йому повіки.
Народ всевічний. Слово - наш народ.

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво? Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть, Той, що збоку смужка.
- Да какой же кулік здєсь, єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:
- В Україні живете й не знаєте мови…
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик, ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда в моєї корови:
Має, бідна, язика – І не знає мови!

Автор: Павло Глазовий.